Кальцівіроз у кішок: причини, симптоми та лікування

Основні симптоми

У тварин хвороба розвивається стрімко. На присутність патології вказують такі ознаки:

• лихоманка, підвищення температури тіла до 40 °C та вище;
• відсутність апетиту;
• виразки на носі та слизовій оболонці рота, від яких може виходити неприємний запах;
• чхання;
• кашель;
• рясне слиновиділення, слина може стікати на груди кішки та змочувати шерсть;
• ураження суглобів, кульгавість.

Найбільш небезпечне ускладнення захворювання – інтерстиційна пневмонія. Саме такий результат є причиною більшості смертей тварин. Також у кішок можуть розвинутись вторинні бактеріальні інфекції, що вражають дихальну систему. У тяжкому випадку у вихованця спостерігається ураження головного мозку та нервової системи, що виражається у прояві агресії та втраті координації рухів.

Методи діагностики

Досвідчений фахівець здатний зрозуміти, що тварина хворіє на кальцівіроз, вже після первинного огляду. Для уточнення діагнозу використовуються такі способи:

• загальне та біохімічне дослідження складу крові в лабораторних умовах;
• полімеразна ланцюгова реакція;
• відстеження кількості антитіл, що виробляються для боротьби з вірусом, за допомогою методу парних сироваток;
• рентген.

При обстеженні лікар також повинен виключити інші хвороби зі схожими симптомами: герперовірусну інфекцію, гастрит, хламідіоз, бордетеліз.

Принципи терапії

Лікування патології необхідно розпочати негайно. Тяжкість стану тварини залежить від виду вірусу. Фахівці рекомендують використовувати такі препарати:

1. Фоспреніл зміцнює імунний захист організму, бореться з патогенною мікрофлорою, має комплексну противірусну дію.
2. Обробляти виразки можна Максідіном.
3. В очі тварині треба закопувати краплі на основі антибіотика «Ципровет». Засіб підходить для лікування кальцивірозу в домашніх умовах, його можна використовувати не тільки для дорослих особин, але і для кошенят. Дозування - по одній краплі в кожне око 4 рази на добу протягом 14 днів.
4. Для усунення симптомів вірусних інфекцій застосовується Фоспреніл. Для дорослої кішки достатньо однієї таблетки на добу. Тривалість терапії – від 3 до 5 днів. Цей засіб має природне походження, його отримують із хвойних дерев. Препарат діє на клітинному рівні та сприяє швидкому одужанню вихованця.
5. Лозеваль – ефективний противірусний медикамент. Має неприємний смак, тому в ліки потрібно додати трохи цукру, перш ніж дати кішці.
6. Для попередження зневоднення під час тяжкого перебігу захворювання використовується розчин Рінгера-Локка у вигляді ін`єкцій.
7. Якщо тварина страждає від болю, їй дають Бутофранол або Налбуфін. Також ветеринар може ввести Ношпу у вигляді ін`єкції.
8. Виразки необхідно обробляти антисептиками, наприклад, Фурациліном або Мірамістином. Слід змочити засобом ватний тампон, обережно прибрати з ранок скоринки та окропити ротову порожнину. При цьому треба стежити, щоб кішка не проковтнула розчин.

При утриманні кількох кішок захворіти може лише одна з них. У цьому випадку другій тварині треба давати Фоспреніл з метою профілактики.

Хворим вихованцям необхідний особливий догляд:

• потрібно щодня мити підлогу з хлорсодержащим засобом;
• не слід зайвий раз турбувати кішку, їй потрібен спокій;
• приміщення, в якому знаходиться вихованець, має обігріватися та провітрюватися;
• підстилку, на якій лежить кішка, треба щодня прати та прогладжувати.

Якщо кальцивірозом заражаються кошенята, близько 80% їх не виживають. Така невтішна статистика пов`язана з тим, що у дитинчат інкубаційний період триває добу. За цей час слабкий організм кошеня сильно ушкоджується вірусом. Підрослі молоді коти видужують у 70% випадків. Половина ослаблених та старих особин помирають від хвороби.

Заходи профілактики

Незважаючи на виражений прояв симптомів хвороби, за умови грамотного лікування одужання настає швидко. Але необхідно враховувати, що, навіть повністю одужавши, тварина залишається носієм патології. У ослабленої кішки можливе виникнення рецидиву кальцівірозу. Запобігти повторному розвитку захворювання та мінімізувати ризик зараження дозволяють такі заходи:

1. Своєчасна вакцинація.
2. Зміцнення імунітету.
3. Відсутність стресових ситуацій.
4. Збалансоване годування.
5. Утримання від вигулу тварини в період епідемій кальцівірозу.
6. Регулярне провітрювання приміщення.
7. Забезпечення щоденної фізичної активності, необхідної для психічного та фізичного здоров`я кота.

При придбанні ще однієї тварини треба переконатися, що їй поставлено щеплення, або витримати карантин протягом тижня, а вже потім знайомити кішок.

Особливості вакцинування

Введення вакцини є найнадійнішим способом уберегти улюбленця від хвороби. Щеплення від кальцівірозу ставляться за такою схемою:

1. Через 8-12 тижнів після появи світ.
2. Через місяць після першої процедури.
3. У віці 1 рік і далі раз на рік.

У першу добу після уколу кішка може бути млявою, погано їсти. Можливий жар та алергічні реакції. Якщо стан кота погіршується, треба звернутися до ветеринара. До найпоширеніших вакцин відносяться:

1. Феловакс-4. Крім збудників захворювання до складу засобу входить антиген хламідії. Рідина вводиться внутрішньом`язово або підшкірно. Щеплення можна ставити під час першого триместру вагітності кішки. Стійкість до вірусу формується вже після двох уколів та зберігається протягом року.
2. Нобівак Трікет Тріо. Захищає також від зараження вірусним ринотрахеїтом та панлейкопенією. Не підходить для тварин, що виношують потомство і вирощують кошенят. Ефект досягається через 10 днів після дворазового введення медикаменту. Тварина на цілий рік набуває стійкості до патології і ще протягом 3 років у разі зараження хворіє у легкій формі.
3. Леукоріфелін. Включає антиген кальцівірозу, герпесвіруса, панлейкопенії. Імунна відповідь спостерігається через 14-21 день після використання засобу. Заборонено поєднувати з іншими щепленнями.

Проводити вакцинацію самостійно не рекомендується. Кожен із препаратів має свої особливості використання та зберігання. Щеплювати дозволяється тільки здорова тварина. Якщо у кошеня ростуть зуби, процедуру необхідно відкласти. За 10 діб до вакцинації слід зробити профілактику від глистів, кліщів та бліх.

Провести профілактику кальцивірозу значно простіше, ніж боротися з тяжкою патологією, що загрожує життю тварини. Якщо зараження все-таки сталося, терапію треба розпочати негайно.